Шантрапа - в українському театрі початку ХХ ст. - поширений вираз на позначення акторів-ремісників (вперше зафіксовано у п’єсі «Нашествіє варварів» М. Кропивницького). Цей самий термін застосовує Симон Петлюра: «Ну, а відомо, як думає українське громадянство про українського артиста: шантрапа, варвар сцени, губитель її, абсолютно мертвий матеріал з національного боку».
В інтерв'ю 1909 р. М. Кропивницький характеризує так само трупи Кононенка і Прохоровича (шантрапа суща). Згодом це слово використає Панас Саксаганський, назвавши так жартівливу п'єсу про закулісне життя провінційної трупи.